Блог Романа ГолубовськогоМісцева жовта преса

Стильні аватарки вконтакте для хлопчиків і дівчаток. Набігай – розбирай!

Читати далі »

Довго проект, який я зараз вам презентуватиму, крутився у мене в голові; довго я працював над його концепцією, вигадував деталі і креативив; довго планував; і згодом вирішив – пора починати роботу над ним. Вже більше місяця проект функціонує онлайн і постійно наповнюється та розвивається, і прийшов час показати його народу. Зустрічайте:

uareview.com

Читати далі »

Ну так я вам зразу все і розповів. Спочатку трохи про сам конкурс і про жеребкування. Нагадаю, для участі у потрібно було залишити коментар зі своїм ніком у Твіттері та поділитись у Твіттері посиланням на сторінку конкурсу. На даний час лічильники показують 81 твіт і 84 коментаря. Серед коментаторів я зміг ідентифікувати 77 твіттерян, ніки яких виписав у окремий файл, додавши до них номера. Читати далі »

Коли молодий чоловік, що стояв за барною стійкою, побачив її, все інше в клубі для нього випало із фокусу. Її привітна посмішка, широко розплющені очі, красиве біляве волосся, рівна спина і трохи по-дитячому різкі рухи – стало всім, що він зараз міг помічати. Вона сиділа неподалік за столиком разом з подругою, і енергійно про щось розповідала. Оця її дитячість у поєднанні з жіночністю і притягнула його увагу. Ну і, якщо вже бути чесним, декольте теж.

Читати далі »

Щороку святкувати Різдво я їжджу до своїх бабці та діда в село. І хоча я вже давно не маленький, вони для мене і надалі залишаються моїми бабцею та дідом, і святкувати Різдво я і надалі їжджу до них. Село називається Стоянів. Цьогорічне Різдво мало чим відрізнялось від попередніх. Ну хіба що погодою.

Справжні різдвяні фотографії:
Читати далі »

Вирішив зробити цікавий конкурс. Чим він цікавий – призом! Це буде не щось матеріальне типу книги чи айпада. Я напишу оповідання, у якому головний герой – це… переможець конкурсу. Ну як вам? Ніколи не були героєм оповідання? Тоді приймайте участь.

Умови конкурсу дуже прості. Потрібно зробити дві речі:

1. Твітнути цей пост (кнопка Tweet внизу)

2. Залишити коментар до цього посту (в поле “url” вбити лінк на свій твіттер)

Ім’я переможця буде визначено жеребкуванням на наступну п’ятницю (13-те січня). Щаслива, до речі, дата. Оповідання напишу згодом. Поїхали!

Твітни це ↓

Рік смертей та революцій. Саме так я назвав би 2011 рік.

Щороку помирають люди, але 2011-й був особливо щедрий на смерті. Це Стів Джобс, смерть якого, багато людей (зокрема, блогерів) назвали подією року – і це незалежно від того, користуються вони продукцією з надкушеним яблуком чи ні. Крім того, його смерть в одну мить зробила знаменитим та (за логікою) багатим Уолтера Айзексона, якому пощастило написати біографію Джобса просто перед його відходом у інший світ. Незважаючи на те, що вона, – біографія ця, – продавалась трохи більше двох місяців, вона стала найбільш продаваною книгою року на Amazon. Читати далі »

На фото (зліва направо): Розі Хантінгтон-Уайтлі, Розі Хантінгтон-Уайтлі, Розі Хантінгтон-Уайтлі, Роман Голубовський, Розі Хантінгтон-Уайтлі, Розі Хантінгтон-Уайтлі.

P.S.: Дуже дякую всім за привітання! Такої кількості я ще, мабуть, не отримував. Чмоки!

Трохи більше року пройшло з тих пір, як були зроблені наші (активістів Facedown* в Україні) перші фото лицем до низу (хто не знає, що це таке - читати тут). Як це почалось і що з цього вийшло – читайте прямо зараз. Крім того, оскільки вже нікуди без підсумкових рейтингів року, давайте оберемо найкраще Facedown-фото 2011!

* – facedown, lying down game, planking – синоніми

Читати далі »

Ірина Білик настільки геніальна у всьому, що виділяючи якийсь один її талант, я боюсь даремно принизити своєю незгадкою інші. Її харизма впливає на всі її таланти, а тому впливає і на всіх, хто спілкується з нею – спілкується як особисто, так і через вуха, пропускаючи крізь себе її пісні. Білик не треба навіть нічого придумувати, як іншим сірим так званим співачкам, завдання усього життя яких (тобто місія, з якою вони прийшли на цей світ) – це бути фоном для неї, для неперевершеної Білик. За один ледь помітний кивок її голови змагається вся поп-еліта пост-радянського простору, за один секундний погляд всі – від Васі-сантехніка до Петра-Миколайовича-депутата – готові віддати весь свій заробіток, весь свій спокій і всього себе. Та Ірині Білик не потрібні ні визнання еліти, ні любов пролетарська. Не треба, бо вона самодостатня, як і всі великі люди, яких народжувала колись Земля. Білик – геній, і додати ще щось до цих двох слів і одного тире буде зайвим. Білик – геній! Крапка.

Читати далі »