21
Нещодавно, якось сама собою, виникла цікава і неоднозначна тема для роздумів (а задуматись тут є над чим), яка досі жодного разу не приходила мені в голову. І взагалі, я сумніваюсь, щоб ця тема займала думки багатьох людей.
А справа ось у чому. На днях одна людина розповіла про смерть її знайомого. З цим знайомим вона давно не бачилась. При цьому додала, що він у неї в Однокласниках в друзях. Останній факт і змусив мене замислитись. Виходить, в реальності людини вже немає, але його профайл в однокласниках чи інших соціальних мережах (той же ВКонтакте) залишився і продовжує функціонувати. Цікавим тут є і ще один момент. Дехто з друзів, які були не настільки близькі, або у яких не було спільних знайомих із покійним, так і не дізнались вчасно, що їх товариша вже немає на цьому світі. І от, ці друзі пишуть йому повідомлення, додають на фотографіях, “додають в друзі” тощо. Причому, пізніше навіть ображаються, адже він їх ігнорує. Подивимся з іншого боку: у тебе “в друзях” людина, якої вже немає, і яка жодного руху ні в житті, ні в інтернет більше не зробить. Постає запитання – “що з нею робити?”. Видалити? Залишити, для памяті? Разом з живими друзями? Бррр.. Містика! Якось моторошно стало, правда?
А тепер відійдемо від морально-етичної частини статті, і поговоримо про інше. Ще одна причина, чому мене цікавить така тема – професійна. Як людина, яка працює у сфері інтернет-програмування, мені час від часу доводиться займатись проектувнням. Зазвичай, при проектуванні певної системи, закладається функціонал на максимум можливих випадків її життя. Наприклад, при проектуванні соціальної мережі, необхідно зважати на максимум різних дій користувача в системі, починаючи від спроб взлому чи розсилання спаму, закінчуючи невеликими деталями щодо зручності (usability) користувачів. Такі проблеми краще передбачити на стадії проектування проекту. Так от, мені цікаво, чи хоча б хтось серед розробників соціальних сервісів додумався до того, що користувачі їх системи можуть банально піти з життя? Можливо хтось скаже, що я надто далеко дивлюсь. Але ж на дворі 21 сторіччя, а інтерфейси інформаційних сервісів роблять максимально доступними і простими для розуміння навіть дітей. А також, відповідно, і максимально гнучкими; тому на таку річ як смерть також потрібно зважати.
Спитаєте, що для цього зробив би я, якби був розробником подібної (до ВКонтакте, для прикладу) системи? Нічого надто інноваційного чи особливого я зараз не скажу. Отож, треба прояснити дві речі: перше – коли саме робити якісь заходи; друге – що саме робити. Якщо користувач не логіниться в систему довгий час (наприклад пів року), кількість друзів різко зменшилась (сюди можна додати ще й недвозначні повідомлення про користувача, які приходять в адміністрацію), – це значить, що можна починати. Далі з певним інтервалом на пошту користувача потрібно вислати кілька листів, які б повідомляли про те, що його аккуант припине свою діяльність, якщо він не підтвердить (пройде за певним посиланням) своє бажання користуватись сервісом. Якщо протягом певного часу відповіді не буде, аккуант потрібно закрити. Всіх даних про користувача знищувати не потрібно(!), адже може бути й таке, що він просто собі виїхав кудись, наприклад в Африку, подалі від людей, інтернету і суєти, десь так на рік часу. В такому разі, повернувшись, користувач зможе легко відновити свій профайл у сервісі. Також не потрібно взагалі забирати ті речі, які відносяться до інших користувачів (наприклад, якщо на фотографіях користувача відмічені його друзі). Ну от, здається і все, що потрібно зробити.
Можливо у когось також є думки, що стосуються даної тематики? Буду вдячний за цікаві коментарі.
Так практика видалення еккаунта чи його замороження і недоступність вже давно існує в неті. Тільки чомусь новомодні соціалки забули про це.
А з другого боку, немає нічого дивного у тому, що соціалні мережі не видаляють своїх користуавачів. Згадати хоча б лічильник користувачів, що стоїть на сторінці входу у ВКонтакте, число на якому постійно збільшується – це ж неперевершена реклама. Якось не уявляється, що цей лічильник може крутитись назад:) Все ж, бізнес є бізнес, і тут немає місця моралі…
Цікава тема. Я теж раніше замислювався над нею.
Мені здається що подібні оції у системах соц.мереж присутні. Навіть зустрічав у форумі тех.підтримки ВКонтектє питання від користувачів стосовно видалення (блокування) аккаунту друга який помер. І хоч і тема доволі стрьомна але без смерті не було б життя. А ще я подумав, що можливо десь існує практика передавання у спадок логінів і паролів. Передаються вони друзям, родичам чи адміністрації відповідних сайтів. Чи просто і заповіті пишеться текст про те що необхідно видалити (заблокувати) певний аккаунт.
Vet-al, цікаво було б дізнатись: і що ж все-таки відповідала техпідтримка ВКонтактє на таке прохання?
Думка гарна, підтримую.
При цьому є інший бік. Людина покидає цей світ, залишаючи по собі спогади, миттєвості, посмішки, думки, мрії. Молоді люди генерують багато чого особистого саме на соціальних ресурсах.
У меня, на жаль, є така людина. Вона мала щоденник, друзів, родичів, кохання і померла.
Вже кілька років близькі та знайомі заходять туди помовчати, інколи пишуть щось померлому, інколи обмінюються спогадами між собою. Людина все ще живе у їхніх серцях.
Хтось залишає по собі дітей, онуків, будинок чи гараж. А хтось маленький непримітний еккаунт.
На жаль, від діяльності людей залишається багато сміття, в тому числі і в інтернеті. Люди все більше і більше забруднюють Землю.