18
1 квітня я почав займатись “проектом”, що носить назву 365 Days – фотографуванням себе (і не тільки себе) щодня. Фото викладаю сюди. Це, хто б що не казав, досить серйозне випробування, адже воно потребує певних зусиль і, головне, регулярності. Хочу з гордістю сказати, що перших 16 днів я витримав. А от мій фотоапарат – нажаль ні! Він поламався. Тому через технічні причини швидше всього з’являться прогалини у щоденному фотографуванні.
А поки хотілось би все-таки сказати кілька слів про те, як воно взагалі займатись 365 Days. Одна моя подружка, переглянувши альбом скала “Ого! Таке враження що ти багато де був”. Хоча я і не так багато де був, я розумію що був і робив я набагато більше, ніж є на фотках. Адже в “365 days” – це лише 1 фото за день. Але навіть незважаючи на це, одне із запланованого здійснюється – після прожитого щось залишається, – при бажанні можна глянути на фото і пригадати, що робив у той чи інший день.
Тепер про те, що стосується самого процесу. Бувають дні, переважно це вихідні, коли подій багато і вибрати одну фотографію (читай мить) з багатьох, дуже важко. Зовсім інша справа з буднями. Тут навпаки потрібно вирішити проблему з тим, що б таке сфотографувати. Якби я працював для прикладу моряком, стюардесою чи журналістом, таких проблем не виникало би – кожен день нове місце, нові люди, нові враження. Та при роботі веб-програмістом нового під час роботи небагато, тому приходиться щось шукати чи придумувати. Поки, здається, і в цьому плані все виходить.
Ну а тепер трошки моїх фоток з проекту 365 днів:
Поломаний фотоапарат і рука племінника Саші
Карпати-Шахтар
П’ю чай в гостях
П’ятниця. Дивлюсь телевізор
Друг став татом
ATB приїде до Львова
Дякую за увагу. Решта фото тут.
[...] мій фотоапарат поламався. Зразу ж, не відкладуючи на потім, я поїхав у магазин, в [...]