Ну так я вам зразу все і розповів. Спочатку трохи про сам конкурс і про жеребкування. Нагадаю, для участі у потрібно було залишити коментар зі своїм ніком у Твіттері та поділитись у Твіттері посиланням на сторінку конкурсу. На даний час лічильники показують 81 твіт і 84 коментаря. Серед коментаторів я зміг ідентифікувати 77 твіттерян, ніки яких виписав у окремий файл, додавши до них номера. Читати далі »
Рік смертей та революцій. Саме так я назвав би 2011 рік.
Щороку помирають люди, але 2011-й був особливо щедрий на смерті. Це Стів Джобс, смерть якого, багато людей (зокрема, блогерів) назвали подією року – і це незалежно від того, користуються вони продукцією з надкушеним яблуком чи ні. Крім того, його смерть в одну мить зробила знаменитим та (за логікою) багатим Уолтера Айзексона, якому пощастило написати біографію Джобса просто перед його відходом у інший світ. Незважаючи на те, що вона, – біографія ця, – продавалась трохи більше двох місяців, вона стала найбільш продаваною книгою року на Amazon. Читати далі »

Трохи більше року пройшло з тих пір, як були зроблені наші (активістів Facedown* в Україні) перші фото лицем до низу (хто не знає, що це таке - читати тут). Як це почалось і що з цього вийшло – читайте прямо зараз. Крім того, оскільки вже нікуди без підсумкових рейтингів року, давайте оберемо найкраще Facedown-фото 2011!
* – facedown, lying down game, planking – синоніми
Читати далі »

Минулої суботи побував на Цирку Дю Солей (Cirque Du Soleil), який гастролював у Києві з програмою Saltimbanco. Останній раз я бував у цирку ще будучи дитиною, навчаючись у школі. Те, що я бачив тоді, і те, що бачив тепер – різні речі. Тоді це було дитяче захоплення трюками. Тепер, на Цирку Дю Солей – цілком доросле і усвідомлене захоплення досконалим шоу.
Цирк Дю Солей – не зовсім цирк у його класичному розумінні. Та і аудиторія, що зібралась на показ (на відміну від аудиторії Московського Зоопарку
) не зовсім дитяча. Дітей майже не було. Хоча, можливо це через доволі високу ціну – квитки по 400-900 грн. Але повернемось до шоу. Читати далі »

Минулої неділі, 4 грудня, в Росії відбулись парламентські вибори. Не всіх росіян результати виборів (а точніше чесність виборчого процесу) задовільнили, і, за різними оцінками, від 2 до 10 тисяч людей в Москві вчора вийшло на мітинг – на площу біля Чистих прудів. Мітингували проти несправедливих виборів. Але приїхали силовики і 300 мітингуючих затримали. Серед затриманих і блогер-адвокат Навальний. Сьогодні акція повторилась вже на Тріумфальній площі. Там знову почали затримувати. “Серед затриманих один з лідерів “Солідарності” Боріс Нємцов, лідер “Іншої Росії” Едуард Лімонов, глава правозахисного центру “Меморіал” Олег Орлов (його згодом відпустили), а також лідер “Яблука” Сєргєй Мєтрохін” – пише BBC Україна. Крім того, побили кандидата в депутати та популярного інтернет-діяча Альону Попову, затримали журналістку Божену Рынску, ще когось затримали, ще когось затримали. Хеш-тег #триумфальная вийшов в світові тренди Твіттера (відповідний лінк не даю – там вже встигли попрацювали боти). Але ви все це швидше за все чули, і пишу це я не для того, щоб щось нове розповідати, а для розуміння контексту. А суть така.
Читати далі »

Я вперше довідався про фільм “Высоцкий. Спасибо что живой” коли був в Москві. У кінотеатрі “Октябрь” (в якому, до речі, вчора відбулась офіційна прем’єра фільму) у холі стояв той самий “мерседес” з фільму, який “только у Брежнева и у Володи”, і з нього грала музика, як не дивно, Висоцького. Подивившись потім трейлер до фільму, де на фоні грає “Баллада об уходе в рай” (вже кілька днів не можу наслухатись – яка пісня!) я твердо вирішив сходити на це кіно. І таки сходив – у день прем’єри.
Читати далі »

25 листопада у Львові в районі Рясне загорілась маршрутка. Машина спалахнула на зупинці напроти “ВАМ”-у близько 23 години. Причини загоряння поки невідомі. Жертв, судячи зі всього, немає. Пожежники (а також служба ДАІ) зреагували оперативно і були на місці пригоди вже за 10 хвилин. Пожежу погасили, та машина експлуатації вже не підлягатиме.
Читати далі »

Рівно сім років тому, 22 листопада 2004 року почалась Помаранчева революція. Можна по різному ставитись до її результатів, але заперечувати її важливість – нерозумно. Тоді ми вміли відстоювати свою позицію не тільки лайками-ретвітами, а і реальними діями. Тоді нам було байдуже, що надворі холодно, і що можуть початись сутички з силовиками (хто був на Майдані першими, повинні пам’ятати таку загрозу). Тоді ми вірили в те, що наша держава може стати європейською і демократичною. Зрештою, тоді ми любили Україну. І вже навіть за це – за об’єднання такої кількості людей навколо хорошої ідеї – Ющенко заслуговує на нашу повагу.
Тому, сьогодні не будемо згадувати, що сталося після революції і що відбувається зараз. Згадаємо, як круто було тоді! Слава Україні!
Океан Ельзи “Майже весна”
Читати далі »

Вчора, 15 листопада, відбулась перша офіційна гра на новому стадіоні “Арена Львів”, збудованого для проведення матчів Чемпіонату Європи з футболу 2012. У товариському матчі українська збірна перемогла австрійську з рахунком 2:1. Та гра грою, а я йшов на матч більше задля того, щоб глянути на сам стадіон.
Пам’ятаю, коли оголосили, що Україна разом із Польщею прийматиме Євро 2012, я довго не міг цього усвідомити (куди нам, з 70-ма роками комунізму, 10-ма роками суцільного рекету та ще 10-ма політичної нестабільності до Чемпіонату Європи з футболу!). Ще довше я не міг повірити у те, що у Львові збудують стадіон європейського рівня. Що ж я можу сказати тепер, чи збудували такий? Відповідь – і так і ні. Читати далі »

Історія з “відфотошопленою” фотографією Чака Норріса, про яку я писав вчора, отримала цікаве продовження. Думаю, вона (історія ця) заслуговує на місце в підручниках з журналістики. А поки ми виділимо їй місце тут. Хронологія подій наступна:
Читати далі »