Блог Романа ГолубовськогоМісцева жовта преса

Сьогодні, 13 серпня, у мене своєрідне свято-річниця. Рівно рік тому, 13 серпня 2008 року, я обрав здоровий спосіб життя і перестав палити!

Насправді, це не так складно як здається. Як я це зробив? Дуже просто: спочатку захотів кинути цю шкідливу звичку, а після цього прочитав книгу Аллена Карра “Легкий способ бросить курить” (всім, хто надумав кидати палити, раджу!). Додам, що секрет не у самій книзі(!), – вона виступає швидше як інструмент для закріплення задуманого. Для того, щоб почати її читати, потрібне неабияке бажання покінчити із пагубною звичкою. Ну, а якщо ти вже взяв цю книгу до рук і почав читати, тоді швидше за все тобі це вдасться, – ти кинеш палити! До-речі, читав я її так, як читав усі книги до цього – в кухні біля витяжки з цигаркою в руках. Тепер я вільний у виборі місця для читання.

Отож, можете привітати мене. А ще, можете посилатись на мене як на приклад людини, яка кинула палити. Так, так, – ми існуєм!:)

Зразу про всяк випадок зазначу: це не рекламна стаття. Ну, і на інший випадок додам, що я не з’їхав з глузду:)

Мабуть, багато хто мріяв побувати у космосі. І, признаюсь, я один з таких людей. Це ж політ на межі реальності та нереальності, життя та смерті, можливого та неможливого. І якщо ще не так давно це було практично нереально, то вже дуже скоро таким польотом зможуть насолодитись ті, хто буде в змозі викласти близько 200 тис. американських долларів за білет. І все це завдяки відомому бізнесмену Річарду Бренсону, і його компанії Virgin Galactic. Пропоную до вашої уваги відеоролік, на якому з допомогою компютерної графіки показано, як буде відбуватись політ.
Читати далі

Фото взято з сайту ricardo.com.ua

Днями мав цікавий досвід у виявленні шахрайства. Причому, якщо ще хоч якось можна виправдовувати типи шахрайств, у яких гроші забираються у багатих і віддаються бідним (тобто шахраям), то даний тип шахрайства є максимально аморальним! Гроші забирались у людей, які знаходяться у пошуку роботи. Тобто зараз, в час кризи, безробіття і відповідно відсутності грошей, шахраї відбирали у людей, які сидять вдома і шукають роботу останні гроші. Далі все по порядку.

Одна знайома мені людина шукає роботу, шукає у найбільш популярний спосіб – через Інтернет. От і натрапила на заманливу пропозицію від компанії “Parker” – збір письмових ручок вдома. Гроші за роботу пообіцяли досить великі. Але так як компанія знаходиться не у Львові, для початку роботи потрібно оплатити кур’єрську доставку деталей ручок у розмірі 75 грн за 10 000 штук. Оплату потрібно здійснити через систему електронних платежів WebMoney – це легко здійснити з допомогою поширених платіжних терміналів iBox. На сайті “компанії” все гарно розписано – шахраї гарно постарались. В листах, що приходили від “роботодавця” теж все було написано ввічливо та чітко – як і має бути при діловому листуванні. І найголовніше тут те, що для людей, які не працюють з Інтернет, нічого підозрілого не було видно.

Читати далі

Давно пройшли ті часи, коли на ринку товарів та послуг конкуренції не було взагалі, а монополістом виступала держава (я маю на увазі часи Радянського Союзу). Ми живемо в часи ринкової економіки. Часи, коли кожна компанія, для того щоб завоювати ринок, повинна боротись з конкурентами за кожного окремого клієнта. І навряд хоть хтось зараз не чув таких слів як лояльність клієнтів або клієнтоорієнтованість, – поняття, якими керуються компанії, при виборі стратегій свого розвитку. Вже стало звичною практикою, коли для вирішення проблем своїх клієнтів компанії виходять в Інтернет, та спілкуються з ними з допомогою електронних листів, твіттера, блогів тощо. Майже на кожному сайті компаній є форма зворотнього зв’язку, в якій кожна людина може розповісти про свої проблеми, побажання тощо. Навіть люди надзвичайно впливові використовують інтернет як засіб зв’язку з народом – Яценюк та Обама в Твіттері, відеоблог Медведева тощо. Слід згадати ще й те, що Інтернет перестав бути просто іграшкою, а перетворився в ефективний засіб комунікації та інформаційного впливу. І саме тому слова, сказані в Інтернет нічим не менш реальні від слів поза ним (це питання досить розгорнуто обговорювалось в 10 випуску “Рунетології” з Максимом Спірідоновим).

От так, здалеку, ми підійшли до суті проблеми. Виявляється, далеко не всі люди знайомі з культурою спілкування з клієнтами та звичайною людською етикою. Зокрема, така людина є в AM:PM – компанії, яка займалась організацією концерту Tiesto в Києві. Це арт-директор AM:PM Максим Елизаренко (Max Yelizarenko // AM:PM). Мені взагалі дивно, як люди без звичайного поняття ввічливості можуть бути на керівних посадах!

Читати далі

28 червня до Києва приїжджав один з найкращих діджеїв та і взагалі музикантів сучасності – Tiesto. І, як ви вже здогадались, автор цього блогу був одним з тих 15 тисяч щасливих людей, які побачили маестро танцювальної музики на власні очі та відчули на собі всю енергію його музики.

Для мене це була вже не перша поїздка на подію такого масштабу: 14 лютого я їздив на виступ Armin Van Buuren в Києві, тому мав із чим порівнювати виступ Tiesto.

Читати далі про Тієсто в Україні (там ще багато відео та фото Tiesto)

Нещодавно, якось сама собою, виникла цікава і неоднозначна тема для роздумів (а задуматись тут є над чим), яка досі жодного разу не приходила мені в голову. І взагалі, я сумніваюсь, щоб ця тема займала думки багатьох людей.

А справа ось у чому. На днях одна людина розповіла про смерть її знайомого. З цим знайомим вона давно не бачилась. При цьому додала, що він у неї в Однокласниках в друзях. Останній факт і змусив мене замислитись. Виходить, в реальності людини вже немає, але його профайл в однокласниках чи інших соціальних мережах (той же ВКонтакте) залишився і продовжує функціонувати. Цікавим тут є і ще один момент. Дехто з друзів, які були не настільки близькі, або у яких не було спільних знайомих із покійним, так і не дізнались вчасно, що їх товариша вже немає на цьому світі. І от, ці друзі пишуть йому повідомлення, додають на фотографіях, “додають в друзі” тощо. Причому, пізніше навіть ображаються, адже він їх ігнорує. Подивимся з іншого боку: у тебе “в друзях” людина, якої вже немає, і яка жодного руху ні в житті, ні в інтернет більше не зробить. Постає запитання – “що з нею робити?”. Видалити? Залишити, для памяті? Разом з живими друзями? Бррр.. Містика! Якось моторошно стало, правда?

А тепер відійдемо від морально-етичної частини статті, і поговоримо про інше. Ще одна причина, чому мене цікавить така тема – професійна. читати далі >>

Як відомо, МТС і Київстар – два гіганти на ринку українського мобільного зв’язку, що йдуть нога в ногу по кількості абонентів (приблизно по 20 млн. у кожного), і сильно випереджають у цьому показнику решту своїх конкурентів. Але, як казала людина, думку якої я ціную, Київстар і МТС йдуть поряд не лише у показниках кількості абонентів, але і у тому, що стостується нових технологій чи ідей: що з’являється в одного, те з’являється і в іншого оператора. Як приклад можна навести такі інновації (у свій час), як повідомлення про те, що абонент з’явився в мережі (і навпаки, повідомлення про пропущені через відсутність в мережі дзвінки) або довільна мелодія замість гудків при дзвінку. Все що впроваджував один оператор незабаром з’являлось у іншого.

Недавно я писав про те, наскільки картки поповнення МТС зручніші для користувача у порівнянні з картками поповнення Київстар. Але пройшло зовсім небагато часу, і різниця зникла – у продажу з’явились оновлені картки Київстар, на яких застосоване таке ж рішення як і в МТС.

Мал. Картки поповнення МТС та Київстар

З одного боку, можна подумати, що Київстар здер ідею у МТС. Але хто знає, звідки ця ідея прийшла до МТС. Та й не важливо, насправді, хто в кого взяв ідею, якщо це на користь кінцевим користувачам. Відомий на всю СНД дизайнер Артемій Лєбєдєв у своїй книзі про веб-дизайн “Ководство” пише, що хороша ідея не обов’язково є плагіатом:

В певний момент хтось створює дизайн, який відповідає поставленому завданню на стільки, що послідовники повинні його повторювати з мінімальними змінами. Це формат. Потрібно не боятись повторити чиюсь схему, а вміти придумати кожен раз щось нове.

Тому можна сказати лише те, що світ по-трохи стає кращим, адже використовуються лише найкорисніші передові винаходи та ідеї.

Я ніколи не був азартною людиною. Мене зовсім не тягне пограти ні в казино (які зараз блистять своїми вивісками на кожному кроці), ні в звичайну телевізійну лотерею (типу лото “Забави”). До азартних ігор (читай “ігор на гроші”) я ставлюсь прагматично: я розумію, що для того, щоб хтось виграв, комусь потрібно програти. Причому тих, хто програє, завжди є більше. З впевненістю можна сказати лиш те, що виграє казино, всі решта – лише ймовірно. Тому мене ніколи не цікавили азартні ігри.

Але вчора сталось дещо, непритаманне мені. Випадково я натрапив на передачу “Зірка покеру”, яку показували по телевізору. Вона, як ви вже здогадались, була присвячена грі в покер: крім самої гри, в передачі пояснювали правила покеру. Я ніколи не думав, що це мені може бути цікаво – замість того, щоб йти спати, я просидів до першої години ночі і дочекався, хто ж все-таки виграє!

До чого ж тут інтернет чи стартап? Зараз поясню. Недавно я почитав в своєму рідері статтю, в якій розповідалось про те, як її автор захоплююче грав в покер на PokerStars.net – там можна грати як безкоштовно (щоб навчитись), так і на гроші. Пройшло зовсім небагато часу, і в мережі з’явились заманливі баннери цього ж сайту (”грайте в безкоштовних турнірах на найбільшому в світі покер-сайті” – щось таке). Пройшло ще трохи часу, і рекламу сайту я побачив в журналі Maxim та на білбордах, тобто вже за рамками інтернет. А вчора я побачив вже зовсім новий рівень реклами сайту – телевізійна передача “Зірка покеру”. Це повноцінна телепередача, причому досить цікаво і професійно зроблена (раз вже я просидів біля телевізора цілу годину), яка служить лише одній меті: популяризації покеру і зокрема PokerStars.net

Це все заставило мене задуматись. В моїй уяві почав з’являтись весь цей механізм. Як було колись – щоб заробляти на азарті людей, треба було будувати здоровенне казино, платити величезні податки (єдиний податок), наймати велику кількість персоналу – круп’є, офіціантів, охоронців, менеджерів, касирів тощо. А що тепер – великий сайт, який виконує основну функцію – заміняє всіх круп’є, менеджерів, касирів (офіціантів і охоронців не потрібно). Причому, якщо звичайне казино фізично не зможе прийняти більше людей, ніж є місця, то кількість гравців онлайн-казино практично не обмежена – доставити лишній сервер набагато легше, ніж добудувати до будівлі додаткову площу. Додамо до цього ще й таке: для того, щоб пограти в звичайному казино, туди потрібно прийти/приїхати/прилетіти; для того ж, щоб пограти у онлайн-казино, потрібно всього-лише бути підключеним до мережі інтернет. А гроші то люди витрачають і тут і тут. Такщо маємо ще один приклад успішного стартапу зі всіма ознаками веб 2.0.

Висновок: люди, які придумали і активно рекламують PokerStars.net – генії, і отримують великі гроші, а в перспективі будуть отримувати ще більші. І, здавалось би, нічого складного тут немає, – хтось же мав до цього додуматись. Все геніальне – просто! От би й собі щось таке вигадати…

Є таке поняття у сфері розробки програмного забезпечення (будь то прикладні програми чи веб-сайти) як юзабіліті (англ. usability), яке означає зручність у користуванні. Це дуже важливе поняття, на яке постійно потрібно зважати при проектуванні. Яка різниця, що твій сайт має привабливий дизайн, для прикладу, якщо користувач не може знайти на ньому те, що його цікавить? Але поняття юзабіліті не обмежується програмним забезпеченням. Його приклади можемо побачити і у оточуючому нас світі.

Гарний приклад підвернувся мені недавно, коли я поповнював мобільний рахунок МТС. Для поповнення рахунку на мобільному телефоні потрібно ввести 14 цифр, написаних на картці поповнення. Так, як запам’ятати зразу 14 цифр нереально, ми вводимо їх певними порціями: по 2-4 цифри. І от, при поповненні рахунку з карток Київстар, на яких всі цифри розміщені в один ряд без відступів (див. мал.), це зробити не зовсім зручно, тому що приходиться запам’ятовувати, на якій цифрі ти закінчив. А з цього витікає помилковий код, введення його ще раз, і відповідно даремна втрата нашого часу. А тепер подивимся на картку МТС: тут між цифрами відступи. Браво МТС! Таке просте рішення, а попередню проблему усунуто. Здавалось би дрібниця, але, як відомо, наше життя саме з дрібниць і складається. Оце і є usability на високому рівні.

Мал. Картки поповнення МТС і Київстар

Хотів би поділитись враженнями про таку непересічну подію для мене як Godskitchen Urban Wave 14.02.2009 за участю Armin Van Buuren та Blake Jarrell. Можу сміливо сказати, що це – одна з найяскравіших подій у моєму житті.

Armin Van Buuren @ Godskitchen Urban Wave Kyiv 14.02.2009

Невдовзі після того, як я тільки почав слухати танцювальну музику, я дізнався про такі грандіозні події у світі електронної музики як Loveparade, Mayday, Sensation. Мене захопили ці величезні танцполи, яскраве освітлення, маса народу і звичайно ж музика, яка всіх зібрала. Пройшло трошки часу і мрії наблизились до реальності – відомі на весь світ діджеї, такі як Paul Van Dyk, Tiesto чи Armin Van Buuren, почали приїжджати і до України, щоправда до Києва – мені, тоді ще пересічному львівському студенту, попасти туди було не надто реально. Із закінченням навчання і подальшим працевлаштуванням мої можливості значно розширились, але щось таки не виходило: то з часом, то з місцем. І от, нарешті все вийшло.

Хто не в курсі, Armin Van Buuren – DJ номер один у світі 2007-2008 років за версією престижного видання DJ Mag, грає у стилі Trance, хоча сам не любить відносити свою музику до якогось зі стилів. Веде щотижневе радіошоу A State Of Trance, що також принесло Арміну нагороду та визнання. Тепер перейду до основного.

читати далі про Armin Van Buuren @ Godskitchen