Про хепі-енд

Роздуми Автор: Роман Голубовський [3,196 переглядів]

Теги : ,

Роман Голубовський

Добре бути героєм фільму. Вся твоя доля залежить від одного найважливішого рішення, відповідного зусилля в потрібному напрямку і хорошої промови, сказаної в потрібний час.

Типовий голлівудський герой найбільшу частину фільму сумнівається і шукає, чого ж він справді хоче. Потім, раптом, приходить прозріння, і він починає діяти. І кульмінацією його дії (якщо це не бойовик, звичайно) є пафосна хвилинна промова, після якої його беруть на омріяну роботу, він рятує чиєсь життя, або його кохана закохується у нього.

Але фільм триває лише 2 години, а життя – трішечки довше. І в цьому різниця.

Насправді ж немає одного правильного рішення, прийнявши яке ти відразу станеш щасливим і багатим.

Це реальність, де по-перше, не все залежить виключно від тебе, а по-друге, у тебе просто можуть змінитись смаки. І якщо ти вирішив, для прикладу, що твоє призначення у цьому світі – це танець, а через два роки тобі раптом здається, що ти живеш марно, і хочеш фотографувати весілля – що тоді?!

Але нехай. Припустимо, ти прийняв відразу теоретично-правильне рішення. Все, що залишилось – слідувати йому. Але, знову ж таки, це не фільм, де вся робота змонтована короткими красивими кадрами під життєствердну музику: письменник швидко набирає текст; біржовий гравець з посмішкою вгадує, які акції купити; закоханий весело вибирає квіти.

В реальності робота – це основне, і саме вона займає увесь час.

Робота фотографа – це не тільки весело натискати на кнопку, коли перед тобою сексуальна модель, але і копіткий вибір і обробка однотипних знімків. Робота журналіста – не лише відвідування фуршетів і спілкування з першими обличчями держави, але і довготривале набирання, перечитування, редагування тексту. Робота підприємця – не тільки пафосне попивання віскі під час укладення договору з партнерами, але і розвантаження в поту власного товару, коли хтось підвів чи зриваються терміни. Стосунки (а це теж робота) – не лише розглядання сузір’я Великої ведмедиці у теплу літню ніч, але і витирання дитячої попи та вислуховування недоречних порад свекрухи.

Копітка однотипна робота – саме це суть усього, а зовсім не одне правильне рішення.

А ще промови. Та будь ти хоч неперевершений оратор, хвилинної розмови не вистачить, щоб змінити чиюсь долю. Її не вистачить, щоб раптом вмовити забудовників не руйнувати дитячий майданчик біля твоєї хати. Не вистачить, аби вмовити на підписання мільярдного контракту. Не вистачить, аби миттєво закохати у себе жінку.

Ми живемо не в кіно!

Що я цим усім хочу сказати? – Що швидких перемог не буває. Перемога дається не просто так, за правильне рішення чи гарно сказано фразу, – вона є наслідком довгої невпинної монотонної, інколи нудної, роботи. Пам’ятай про це кожен раз, коли опускаються руки її, роботу, виконувати. Пам’ятай, що саме вона приведе тебе до перемоги. До хепі-енду.

Роман Голубовський

Схожі статті

Сподобалась стаття - підпишись на оновлення по RSS, на пошту або в ЖЖ!

Коментувати