20
Розповім вам історію…
Offline Автор: Роман Голубовський
Теги : історія, життя, люди, спілкування, творчість, цигани
Буває, якась знайома чи малознайома людина розповідає нам цікаву історію, очевидцем якої вона була. Проходить час, і цю ж історію ми чуємо вже від іншої людини, яка теж бачила все на власні очі. Згодом хтось третій розповідає те саме. При цьому, місце і час може відрізнятись, але фабула залишається незмінною. Стає зрозуміло, що ніхто з них насправді цього не бачив, та чомусь подавали все саме в такому вигляді.
Такі історії варто би виділити в окремий жанр народної творчості, на рівні з анекдотами. Зараз я розповім вам кілька історій такого типу. Ймовірно, що якусь із них ви вже чули (або навіть розповідали
). Розповім так, як їх і розповідають – ніби я сам був свідком цих подій. Поїхали!
Випадок на автобусній зупинці
Якось на зупинці я чекаю на свій автобус. За декілька метрів від мене стоїть сексуальна довгонога дівчина. Не помітити її неможливо – настільки симпатична вона, і настільки яскраво виглядає. Раптом повз зупинку проїжджає легковий автомобіль. Він зменшує швидкість але не зупиняється. Один з його пасажирів, – такий собі сміливий молодий хлопчина, – витягує руку з вікна і прямо на ходу ляскає цю дівчину по попі. Після цього машина продовжує їхати, з її вікон чути сміх. Довго не думаючи, дівчина витягує з маленької дамської сумочки хустинку, легенько та показово витирає нею свою попу, додаючи мімікою драматизму, підходить до смітника і демонстративно викидає туди хустинку. Але тут машина дає задню, під’їжджає до зупинки та зупиняється. З неї виходить той самий молодик, підходить до дівчини і з розгону дає дівчині копняка. Після цього теж не менш показово знімає кросівок, і підійшовши до смітника викидає його. Потім гордо сідає в машину і їде далі.
* * *
Вмочи головку
Було це ще у часи навчання в старших класах школи. Весь наш клас повезли у воєнкомат, на перевірку придатності до армії. Після кількох перевірок нас поставили всіх строєм і наказали зняти штани разом з білизною – показати свої статеві органи. Ми так і зробили. Аж тут виник казус, який зразу викликав бурю сміху: орган одного нашого однокласника виявився в ерегованому стані. Військовий лікар, який нас перевіряв, сказав: “Йди до умивальника і вмочи головку в холодній воді”. Після цього сміх лише посилився, оскільки наш однокласник підійшов до крану, включив воду, нахилився і запхав голову під струмінь води.
* * *
Цигани і хліб
Їду я в електричці. До вагону заходить циганча з темною як від природи так і від бруду шкірою. Починає говорити молитву – завчено, без розуміння суті, швидко, ковтаючи слова. Після цього просить нас, “добрих людей”, дати йому грошей на хліб, бо нема що їсти. Циганча проходить по салону і дехто йому дає копійки. Коли він підійшов до мене, я витягнув буханку хліба, відламав половину і протягую йому. Він дивиться на мене, в очах його зневага і злість. Циган незадоволено фиркає, обертається і йде від мене. Ось такі вони – цигани. Ось так вони “на хліб” збирають!
* * *
P.S.: А ви знаєте подібні історії? – Поділіться!
Мені остання сподобалась. Так як завжди хотілося так само вчинити.
З приводу другої історії є схожа, там хлопця просять засунути член в стакан з водою, а він не зрозумівши нащо йому його дали, випиває воду в якій вже пів воєнкомату перемочило=)
Сhervonopilsky, Ги-ги, теж весела історія
В моєму районному воєнкоматі подібний історій не було. Бо там в кімнатах завжди був такий дубар, що тільки дивились де коврик бо ноги примерзали до підлоги.
Хоча була інша, коли проходили в прихіатра. Був такий чувак в якого питали чи чув він про Баха, Шопена, Енштейна і навіть Леніна він відповідав, що то якісь письменники ))
щодо останнього – таки справді версія з життя: у Львові на вокзалі зустріла друзів, які їхали з Донецька через Львів на якісь там пластові штуки. вдома їм надавали купу їжі, зокрема помідори, які ніхто їсти не хотів. підійшло циганча просити “на хліб”, пропонувала помідори – воно щось матюкнулося і втікло. таке ото голодне, ага.
Нажаль, але мало хто знає, що жебракування це дуже прибутковий бізнес. Середньостатистичний жебрацюга за день може наколядувати 500-600 гривень. Навіщо питається йому твій хліб? В одному з особнячних районів Львова, де живе моя мама, у них щось на зразок табора. НЕ раз доводилось бачити, як такі голодранці закуповувались жвачками-снікерсами на суми понад 1000 гр у місцевому магазинчику.
Стосовно першої історії, то ти розповів її не до кінця. Після копняка, дівчина спокійно дістає ніж і різко завдає хлопцю декілька ножових поранень. Той падає і починає стікати кровю. А дівчина витирає ніж об футболку, знімає і викидає її у смітник. І продовжує стояти, тепер лише у бюстгалтері
justlviv, нічого собі кінцівка!.. Ті “очевидці” які мені розповідали такого не бачили.
justlviv
Ага, а чувак встає як зомбі, підходить до дівчини і перегризає їй горло, виймає вставну челюсть і кидає в смітник.