Література і критика

Роздуми Автор: Роман Голубовський [2,486 переглядів]

Теги : , , , ,

В школі я не дуже любив літературу – ні українську, ні зарубіжну. В ті далекі часи я любив фантастику – подорожі героїв із смішними іменами типу Зак, Гак, Бак чи Люк на планети з не менш смішними назвами мене вабили більше, ніж розбір мотивів убивства якоїсь старої через борг. Тоді самі дії для мене були цікавішими за мотиви цих дій.

А от “критика” в підручниках любила розкривати саме мотиви тих чи інших дій головних героїв. Критики любили пояснити, чому саме так а не інакше зображує події автор. І факт, що літератор може написати довільний абзац, а критики обґрунтують усе, незалежно від того, вкладав автор туди приховані смисли чи ні, – цей факт, на відміну від самої аналітичної творчості, мені видавався дійсно цікавим. Втім, це стосується не лише літератури, але і музики, живопису – більшості видів мистецтва. І мені завжди здавалось це цікавим – написав собі любу дурню, а начитані люди самі знайшли у всьому цьому суть і розумними словами донесли до публіки, про що “хотів” сказати автор.

Зараз я вже далеко не школяр, літературу почитати люблю, але цікавитись згаданим феноменом “критики” не перестаю. Взяти хоча б шедеври аналітичної літератури під назвою “Кому вигідна “качка” про пограбування Надала у маршрутці?” новинного порталу “За збручем”, або “«Свобода» сказала «фас» – «Нова тернопільська» гав-гав-гав“, що вийшла на зовсім не літературному сайті “Про все”. Процитую тільки найцікавіше із останньої згаданої статті:

І пішла брехня гуляти інтернетом, нібито сподобалась деяким столичним редакторам, що потрапила у випуски національних новин. Столичні піарники продемонстрували Олегу Тягнибоку, як треба насправді писати кілька речень, щоб розмити негативне інформаційне поле «Свободи», що склалось у Тернополі.

Про що ж вони написали?

“Сергій Надал вже не хоче бути близьким до народу” – саме під таким заголовком 13 березня вийшла стаття у “Новій тернопільській газеті”. За повідомленням видання, у міського голови Тернополя викрали гаманець під час проїзду в громадському транспорті.

“Ми хочемо рівнятись на Європу, правильно? – коментує ситуацію Сергій Надал, – і люди часто закидають політикам те, що вони далекі від народу. Кажуть, гляньте на західних політиків – та вони на велосипедах на роботу їдуть! От і я вирішив стати близьким до народу – поїздити в громадському транспорті як звичайний житель Тернополя. Навіть два дні не поїздив – обікрали!”

У викраденому гаманці було близько 8 тисяч гривень, “образок із зображенням матері Божої”, картка на 10-и відсоткову знижку від перукарні “Світ зачіски”, візитна картка Олега Тягнибока (Сергій Надал є членом ВО “Свобода”- UaReview) та посвідчення міського голови міста Тернополя, повідомляє управління МВС у Тернопільській області, посилаючись на заяву Надала. За фактом викрадення порушено карну справу.

Нагадаємо, посвідчення міського голови дає право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті, розміщено на UaReview.

Якщо ж проаналізувати написане, то помітно неозброєним оком, що турбує мера і над чим працює команда парників: 8000 гривень. Це хабар в тисячу доларів пана Липки.

Релігійний православний імідж який не дуже сприймається греко-католицькою більшістю.

Візитка Тягнибока – це взагалі прикол. Адже не фото родини, а папірець лідера, телефон якого мав би мати кожен поважний свободівець є своєрідною демонстрацією про наближеність Сергія Віталійовича до тіла лідера.

Перукарня – прикол від піарників, яких, певно, задовбала примітивність мера.

«Про все» жартома звернулось до прес-служби УМВСУ в Тернопільській області щодо ситуації з мером. Там офіційно сказали, що мер не звертався із заявою.

А от колеги з прокуратури порушили кримінальну справу щодо депутата Липки за 1000 доларів хабаря.

(хто не в темі, йдеться про статтю сатиричного сайту UaReview “Мера Тернополя пограбували в маршрутці“)

Скажу вам, я тепер знаю, як відчували себе класики літератури. Хто такий пан Липка?! До чого тут православ’я?! Втім, яка різниця – он як проаналізовано усе гарно! Тим більше, що тернопільські критики мають настільки хорошу фантазію і дійсно величезний набір епітетів. Браво!

Роман Голубовський

За підтримки:

Факт. Работа в Бресте в банке доступна соискателям, независимо от пола. А вот в Эр-Рияде, столице Саудовской Аравии, есть банк, который обслуживает только женщин. По этому и все сотрудники банка – женщины. Сделано это с очень благородной целью – позволить прекрасной половине без нарушений требований ислама участвовать в экономической жизни мусульманской страны.

Схожі статті

Сподобалась стаття - підпишись на оновлення по RSS, на пошту або в ЖЖ!

Коментувати