27
Photo by The Associated Press
24 липня 2010 року у німецькому Дуйсбургу на фестивалі танцювальної музики Love Parade 2010 внаслідок масової паніки та тисняви загинуло 20 людей. Ще пів тисячі людей травмовано. Організатори фестивалю вже заявили, що це був останній Loveparade.
[відступ редакції - зазвичай у своєму блозі я не описую новинні сюжети, тим більше трагічні, але я відчуваю необхідність висловитись з цього приводу]
Loveparade – щорічний фестиваль електронної музики, що відбувався (навіть у Вікіпедії так написано – в минулому часі) з 1989 року в Німеччині (крім 2004, 2005 та 2009). 2008 року в Дортмунді він зібрав рекордну кількість народу – 1,6 млн.
Трагедія сталась внаслідок ряду помилок в організації заходу. На Лавпарад в Дуйсбургу, населення якого близько 500 тис. чоловік, приїхало 1,4 млн людей. Фестиваль вперше (і востаннє) проводився на закритій території, вхід на яку був лише через тунель. В якийсь момент організатори вирішили, що народу на фестивалі забагато і перекрили вхід – він був на виході з тунелю. Та люди, яких в тунелі зібралось близько пів мільйона, все йшли і йшли, підпираючи людей біля закритого входу. І тут, чи то було наказано відкрити вхід, чи то люди самі почали напирати і перелазити, але натовп зі страшною силою ринувся вперід. Почалась тиснява, деякі люди не втримались і попадали прямо під ноги іншим людям. Почали з’являтись жертви, а через щільний натовп машини швидкої допомоги довго не могли проїхати до місця трагедії!
А тим часом у центрі Loveparade гучно грала музика і люди танцювали, нічого не знаючи про трагедію – адже було прийнято рішення не афішувати того що сталось, щоб не спровокувати нову хвилю паніки.
Відео з трагедії (Увага! Не дивитись людям зі слабкими нервами, вагітним та дітям!).
***
Це дуже сумна подія. Стільки років поспіль слово Loveparade у всіх асоціювалось зі святом, свободою, коханням, музикою, яскравістю, а тут в один момент починає асоціюватись зі словами паніка, трагедія, траур! А у моєму списку мрій з’являється така мрія, якій так і не судилось втілитись в життя – побувати на Love Parade.
Цікава річ – асоціації, особливо погані. Коли ми згадуємо про фільму “Армагедон”, то на ряду з шатлами, Брюсом Уіллісом та прекрасною піснею від Aerosmith обов’язково згадуємо трагедію 1998 року в Червонограді з 4 загиблими і 16 травмованими школярами. А що у вас виникає в уяві при згадках таких місць як Хіросіма, Чорнобиль, Беслан, Скнилів…? А Дуйсбург?
1 день, 1 місце, 20 життів, – для порівняння, в Україні за 2008 рік лише в ДТП загинуло 7690 чоловік, тобто 21 в день (не говоріть, тільки, що я черствий, – це не так, просто цікаво стало порівняти з такою статистикою), – і цілої епохи в танцювальній музиці під назвою Love Parade не стало!
Депресивний якийсь текст вийшов – та тема життя і смерті вічна і періодично нагадує про себе. Я, зі свого боку, приєднуюсь до співчуттів близьким і рідним усіх загиблих в трагедії!
І на завершення ставлю музику, яку написав Андре Танненбергер (він же ATB) у пам’ять жертв фестивалю – ATB “In Love With You”:
R.I.P. Love Parade
Постовий сьогодні – українські новини.
Я був тоді в тому кінотеатрі, і була та сама ситуація, що люди які були всередині нічого не знали що коїться в коридорах.
Dyak, з одної сторони так має бути, а з іншої – якось так по дурному.
А ще більше мене вражають правила поведінки під час паніки (якось по телевізору бачив, як спеціаліст у цій області розповідав про це). Всі вони (правила) зводяться до одного: любими способами рятувати СВОЄ життя, навіть ціною інших життів (наприклад, вилазити на людей, щоб не вилізли на тебе)! ЖАХ ПРОСТО ЯКИЙСЬ! Нічого людського!
Це типова поведінка людини. Всі ми тварини і під час таких подій включаться інстинкти і виключається мозок.
Натовп може затоптати всіх підряд, і його не зупиниш.
Dyak, ти не постраждав тоді?
2hellveen, ні
hellveen, саме це і лякає, що люди – розумні створіння, які зуміли полетіти в космос і придумали інтернет – у певних умовах перетворюються в звичайне стадо тварин, готових змести все і всіх на своєму шляху!
Доречі, почитав про паніку. Виявляється, є способи виведення людей (натовпу) з такого стану, і в історії є приклади, коли вдавалось уникнути біди. Але для цього потрібно, щоб діяло кілька людей. Вся суть в приверненні уваги до чогось – щоб людину відволікти від думок про страх/паніку. Як приклад – гучні ритмічні крики або пісня.
Так під час мітингу у франції починалась штовханина і діло могло завершитись трагічно – назрівала паніка. Але група знайомих психологів не розгубилась і почала викрикувати ритмічне “не-штов-хай”. Цей крик підняв натовп і все закінчилось тихо-мирно. У ще одному випадку – під час пожежі в опері – декілька людей стали кричати національний гімн, його також підтримали всі і мирно під гімн повиходили з опери без жертв.
Тепер мені згадується одне відео з трагедії на Loveparade, у якому люди в тунелі співали мотив однієї відомої пісні (нажаль, не можу згадати її назви). Можливо, це також була спроба уникнути паніки?!! Аж цікаво стало!
А мене ще мама попереджала, щоб на таких масових заходах не лізти в натовп.
Про що думали організатори не ясно, ясно що не про людей.
Скільки б не гинуло в ДТП чи інших техногенних чи природніх катастрофах людей, лавпарад закрили цілком по заслугах. І справа не у кількості людей, а в промахах огранізаторів. Якщо вони не можуть організувати захід, щоб уникнути подібного, значить права його проводити не мають. Ясна річ, на кожному масовому заході можливе подібне, але це вже як повезе. Лавпараду не пощастило, і як людині, для якої німеччина і лавпарад були синонімами – жаль фетивалю.
Щодо поведінки людей у натовпі, я б не засуджував за прагнення вижити і не вішав ярлик тварини. Якщо поставити фішки доміно в ряд, то коли падає перша, сьома може вважати себе навіть світочем Відродження, алле всеодно впаде. Натовп – це немов сукупність капель, кожна з яких окремо безпечна і хороша, а разом вони можуть змести все живе на шляху.