Блог Романа ГолубовськогоМісцева жовта преса

Натонька, коментар ваш підняв настрій. Думав, зараз закінчиться фразою “Говорила би на ту тему вічно, та пляцки треба йти пекти…” ))))

Думаю, там багато слів можна трактувати по-різному – деколи з часом слова міняють свої значення. Та головне те, що наша мова настільки різна, що не всі розуміють всі слова – цікаво так!:)

бабуся казала колись “кадук” – в розумінні якась нечисть, якийсь чорт.
а дідусь траву називав “отава”, або “вотава”.
а високу і вузьку тумбочку біля ліжка називав “накаслик”.
Матір Божу вони називали Бозя, як поляки.
“кляштор” вони казали на монастир.
решта всі слова мені добре знайомі, у Львівській області досі так говорять ))

Отава – другий сінокіс. Перший сінокіс в червні, а до вересня буває трава відростає, її вдруге косять, називають отава, наймякше сіно

Роман, а я таки пішла робити пляцки тоді))) Але не оті солодкі, а пляцки з бульби тертої, тобто деруни. І іменно отако казали на них і в такій послідовності “пляцки з бульби тертої” До речі наші солодкі пляцки в інтернеті появились буквально роки два назад хіба. Згадую собі як спорила на російському кулінарному сайті і пояснювала, чого це “торт” називається “пляцком” і взагалі, шо то таке “пляцок” ну і ше ото казали на нього “пірожноє” Як собі я подумала, шо якби моїй прабабі сказали на її пляцки “пірожниє”, то вона би певно не тіки “шляк би тебе трафив” сказала)))))))

@Matteush дякую за слова! “кадук” і “накаслик” для мене нові:)

Натонька, ха-ха – Пляцок Vs. Пірожноє. Якщо пляцком називати, то воно і смачніше буде!:)

Підняли настрій!)) “Москаль”, “пуцька”..)))
Я знаю ще слово “мандроники”. Це деруни. Отож, маємо ще одну кулінарну назву
Також читав в одній статті про історію мого міста (Тернополя – прим.), що в певний період часто вживаним було слово “кавун”. “Кавунами” називали любителів кави.

mr.psiho, “кавун” – спочатку і не здогадатись, а коли знаєш значення, здається так логічно:)

ще можна додати
палядвиця – мабуть, вирізка найближче,
шпондер- бекон,
шкари , як капці – але не хатні.

На мою думку правильно все ж таки рандка, як видозміна французького рандеву. Хоча хто зна… Та й про основну фічу львівського гардеробу ти забув: Шкари))))

Пiгулка – таблетка,
ходаки – тапки

Жилетка i ровер мабуть од назв фiрм

Сашко, Justlviv, мені завжди здавалось, що шкари – це сленгове молодіжне, а не суржикове галицьке.

Для знайомого з Луганська, що жив пів року у нас, шкари входили до топ 10 слів, з якими асоціювався Львів.

Рандка:
From Hungarian randevú [ran‧de‧vú]
From German rendezvous
From French rendez-vous [rɑ̃devu]

Кавун:
From Turkish Kavun (melon)
Гарбуз, Карапуз:
From Turkish Karpuz (watermelon)

кошуля – сорочка абож фудболка (короткий рукав)

Просто клас, я сам зі Львова, але живу в Києві півтора року….
кругом самі знаєте як ))…. А тут така радість.. Дякую.
Від себе додам те шо чув з малих літ:
Стрийко – Стрик
Стрина – жінка стрика
Вуйна – жінка вуйка
Фузія – Фудзия, з наголосом на и, власне фузія ніколи і не чув.

1) Виходок – туалет (на дворі, до якого треба було “виходити”)
2) Ксьондз – католицький священник
3) Пулярус, теж – пулярес
4) Стрийко – ніколи такого не чув. Завжди було – стрико.
5) Цімбор – це Закарпаття, а не Галичина
6) І не “Шлях би тебе трафив” а “ШляК би тебе трафив”, або “ШляГ би тебе трафив”.
А так – файний словник, як 10 хвилин у Львові побував ))
А додав би:
7) Брехунець – радіоточка, провідне радіо (звикло на кухні).
Хляпа – “мокра” погода
Та ще багато інших… ))

бардак – безлад
закупи у склепі – покупки у магазині
клямка – дверна ручка
кушіти / покушіти – пробувати / спробувати на смак
образ – ікона
парадуватися – прогулюватися у гарному одязі
стрих – горище
радейко – радіоприймач
цвинтар – кладовище
цігель-цігель – у призначений час

горнятко – это тоже западный диалектизм, помню свою растерянность в магазине перед ценником ещё в 1993 году))) а перхоть – это русское слово, на литературном украинском будет лупа.
а можно вопрос, что значит “стрийка”?

Fiskas, “стрийко” – дядько (брат тата)

А мене найбільше дивувало те що говорят у минулому часі. Наприклад: піду обдати – піду обідав; буду мати клопіт – буду мав клопіт.

Про ПИВНИЦЮ забули згадати

Натонька, “шляк” – це стародавнє слово, означає блискавка, а “шлях би тебе трафив” = “бодай тя грім побив”. Це різновид прокляття. Так що обережніше! ))

ЩИРА ДЯКА АВТОРУ !!! Частину слів пригадав зі свого дитинства, коли ще не розумів, що саме від мене хочуть ті рідні мені львів”яни )) ТАК ТРИМАТИ !!!
ну і від себе додам слівце: “тартак” – то є пилорама.

http://postpostup.ua/arhivess/fotodat/line/15910/pdf/36.pdf – тут є цікава стаття пана Юрiя Винничука ще за 2006 рiк.

За допомогою статті згадав ПЕРЛИ, якi чув вiд рiдних “аби тя качка копнула” або ще “Бодай би ти скис”. Культурно, але й Зрозуміло i жодних “МАТIВ” ))

Заліско – праска (утюг)
Правильно залізко.

Прятати – прибирати
Правильно пратати.

ПублІка – шльондра
Такого не чув.Частіше кажуть “курва”.

Є ше слово “мешкати” – проживати.Де ти мешкаєш – де ти проживаєш?

Публіка (наголос на другий склад) – осоромитися
Стирка -шматка в кухні
А ще брадрура та бритванка -духовка та бляшка
Обрус -скатертина
Ясік – маленька подушка
Карменадлі – відбивні
Коц
Гривка
Бабця казала:”Би й ці світ не знав”
Це те що пригадалося зразу. А взагалі мені здається, що у нас розмовляють значно швидше. Речення будуємо з двома присудками – я була їла. А пляцки то окремий кавалок. Свого часу я також довго пояснювала. Потім терпець урвався – спекла і всім стало зрозуміло. Бо воно ж смачно. Фраза “А йой” – то моє.

Доброго вечора!
А ви часом не пекли магілки на Пасху? От як пояснити людям що це таке, і звідки пішла ця назва???!!! Сама родом з Львівщини

Доброго дня, шановне товариство!
Недавно на Ю-тубі показали мені програму “Моцне ТВ” Чернівецького телебачення, де серед інших питань, людей питали що означає вислів “Шляк би тебе трафив”. Дивовижно, але мало хто знав справжній зміст. Мені колись пояснювали так. Шляк – то є “шлях”, шляхтич – вельможний пан, який який їхав верхи і міг просто так, нізащо вдарити нагайкою будь-якого зустрічного, який йшов пішки. Тобто, в будь-якому разі – це побажання неприємності. А поповнювати цей словничок, гадаю, можна ще дуже довго.
“Пропав, як катран з плоту”, катран – те ж саме, що і стирка, ганчірка;
Ковбан – дерев’яний пеньок для рубання дров;
Шуфля – совкова лопата, совок для попелу;
Рискаль – штикова лопата;
Путня – відро.