10
Як відомо, МТС і Київстар – два гіганти на ринку українського мобільного зв’язку, що йдуть нога в ногу по кількості абонентів (приблизно по 20 млн. у кожного), і сильно випереджають у цьому показнику решту своїх конкурентів. Але, як казала людина, думку якої я ціную, Київстар і МТС йдуть поряд не лише у показниках кількості абонентів, але і у тому, що стостується нових технологій чи ідей: що з’являється в одного, те з’являється і в іншого оператора. Як приклад можна навести такі інновації (у свій час), як повідомлення про те, що абонент з’явився в мережі (і навпаки, повідомлення про пропущені через відсутність в мережі дзвінки) або довільна мелодія замість гудків при дзвінку. Все що впроваджував один оператор незабаром з’являлось у іншого.
Недавно я писав про те, наскільки картки поповнення МТС зручніші для користувача у порівнянні з картками поповнення Київстар. Але пройшло зовсім небагато часу, і різниця зникла – у продажу з’явились оновлені картки Київстар, на яких застосоване таке ж рішення як і в МТС.
Мал. Картки поповнення МТС та Київстар
З одного боку, можна подумати, що Київстар здер ідею у МТС. Але хто знає, звідки ця ідея прийшла до МТС. Та й не важливо, насправді, хто в кого взяв ідею, якщо це на користь кінцевим користувачам. Відомий на всю СНД дизайнер Артемій Лєбєдєв у своїй книзі про веб-дизайн “Ководство” пише, що хороша ідея не обов’язково є плагіатом:
В певний момент хтось створює дизайн, який відповідає поставленому завданню на стільки, що послідовники повинні його повторювати з мінімальними змінами. Це формат. Потрібно не боятись повторити чиюсь схему, а вміти придумати кожен раз щось нове.
Тому можна сказати лише те, що світ по-трохи стає кращим, адже використовуються лише найкорисніші передові винаходи та ідеї.
Прошу прощения, я сонный, только проснулся, поэтому прокомментирую на русском
Разбивание чисел на более короткие части для облегчения чтения — не та идея, на основании которой можно говорить о плагиате или заимствовании. Есть такие вещи, которые даже не надо заимствовать, потому что они очевидны и приходят в голову каждому, кто подходит к вопросу с умом.
Если вспомнить первый или второй класс, то нас там учили писать длинные числа, отделяя каждые три разряда точкой (у американцев точкой, еще у кого-то апострофом). И мы писали число пять тысяч, как 5.000, потому что нам, тогда еще детям, так было легче воспринимать число. Потом мы подросли, многие забыли, что десятичные дроби отделяются запятой, а не точкой (как в западной культуре), но в нашей жизни появились номера телефонов, даты, какие-то документы. И почти везде и всегда, длинные числа поделены по триадам или тетрадам просто для того, чтобы нам было легче их воспринимать.
В роли разделителей могут выступать дефисы, пробелы, косые черты и даже запятые с точками. В Японии, после введения в школах карандашей, школьницы стали разделять слова какой угодно прелестью: ★♥♂☼ и даже латинскими буквами, но это отдельная тема для разговора. KAWAII ^___^ Такой метод письма потом был официально запрещен в школах, но судя по блогам японцев, очень уж им понравился и переехал жить в комиксы, фильмы, мультфильмы и т. п.
К моему сожалению, для разделения разрядов в числах уже почти не используют апострофы. Разве это не великолепное зрелище: 12`500`002 — очень изящно и не мешает восприятию числа, не заставляя разбираться, что там внизу, точка или запятая, а также держит его одной синтаксической единицей (в случае языка, пробел — разделитель синтаксических единиц).
Завершая свое повествование о разделителях в нашей жизни, я хочу заметить, что еще в начале этого века я пополнял счет в Москве с карточек, где длинные коды пополнения были разделены на группы пробелами, а также хочу напомнить, что даже UIN’ы (номера ICQ) сейчас делятся на группы, разделенные дефисом.
Похоже, что в какой-то момент, разработкой карточек Киевстара занялся человек, который просто сделал их более правильными. Если же говорить об удобстве пользования самой карточкой, то у Киевстара явное лидерство. По нескольким причинам.
Во-первых, при пополнении счета, человек держит карточку пополнения в руке так же, как и визитную карту. Обычно, в левой руке, за нижний левый угол. Он это делает подсознательно, чтобы не перекрывать обзор нужной информации, потому что правой рукой вводит код на самом телефоне. Левши могут делать все наоборот, но карточку они все равно будут держать за один из нижних углов. Учитывая размещение кода на карточке МТС, пополняющий счет может испытывать некоторый дискомфорт от близости своих манипуляторов
и текста. Приятно воспринимать информацию, когда вокруг есть относительно пустое пространство, так что Киевстар тут молодцы.
Вторая причина заключается в том, что у Киевстара понятнее написано правило набора номера, в то время как у МТС теряется «*100*», а # с иконкой телефонной трубки вообще выглядят оторванными от кода пополнения. Плашка, на которой выводит код Киевстар, послужила хорошую службу карточке пополнения счета этой компании.
Третья причина, и самая главная для меня, заключается в том, что код пополнения на карточке Киевстара не находится под линией перфорации на пластиковом чехле, в который карточки обычно запаивают. Всякий, кто пополнял счет хот несколько раз, заметил, что легче оторвать кусок картонной карточки, чем снять пластик, не повредив этот инструмент пополнения. Я не держал в руках карточки Киевстара и МТС, но мне кажется, что если перфорация будет слева, то у МТС мы рискуем оторвать часть кода, а с карточкой Киевстара этой проблемы не будет, с какой бы стороны ни была перфорация.
Сам я пользуюсь услугами компании life:), а счет пополняю из автоматов iBox (потому что они не дерут комиссию за то, что я отдаю деньги), но иногда мне случается пополнять счет, переписывая код с электронных ваучеров (в Евросети страшно любят не давать карточку, а давать чек, на котором написан код пополнения). На этих ваучерах код пополнения тоже разделен пробелами. Так что заслуги МТС ни в чем нет, есть заслуга ребят, которые занимались карточками Киевстара и наконец-то сделали их удобнее. Что сказать? Молодцы. Что добавить? Всегда есть, что улучшить
Genn, дуже дякую за такий коментар, який і коментарем назвати важко, – повноцінна стаття вийшла. Радий, що зміг надихнути на таку творчість. Ще раз дякую!
[...] своем блоге Роман Голубовский уделил немало внимания кодам пополнения счета на [...]
До речі про юзабіліті КС та МТС. Є в обох операторів така послуга як перекидання коштів. Процес виглядає так:
а) Абонент відправляє запит у вигляді *123*номер телефону*сума-коштів#
б) йому приходить підтверження, яке містить зокрема код підверження, який також потрібно відправити запитом.
в) абонент майж відправити запит разом з цим кодом підтвережння
Підтверження абоненту надходить у вигляді сервісного повідомлення, яке показується на екрані, отже абонент повинен запам’ятати код підтверження, потім почати набирати запит.
До чого я все це веду:
у МТС код підтверження є набором з 4-х випадкових цифр, щоб запам’ятати які потрібно напружитися
в той же час, у Київстару це зроблено набагато краще – 4 цифри там обираються легкі для запам’ятовування, наприклад 3456 чи 8765.
Оця дрібниця, насправді особисто на мене справила враження що в КС справді є люди, які займаються usability
)
Gotsyk, ну, запам`ятати чотири цифри — не така вже й складна рiч. Я не зрозумів алгоритм переведення коштів. Навіщо цей код потрібен? Я хочу перевести комусь кошти, вводжу *123*номер телефону*суму#, а потім натискаю кнопку виклику і все. Кошти переводяться. Чи це дуже складно/погано/insecure?
Genn: запам’ятати 4 цифри – кому як
Коли робиш кілька запитів один за одним, буває помиляєшся.
Навіщо код потрібен – на випадок якщо ти помилився при введені номеру. У підтверженні міститься типу Ви намагаєтеся перевести кошти на номер такий-то. Якщо все правильно то відправте запит з *кодом підтверження*
А чому не так: … якщо все правильно, то вiдправте запит з цифрою 1? Навiщо щось генерувати?
Хто зна. ІМХО – так можна було б. Може вони хочуть впевнитися, що ти справді прочитав те що там написано.
[...] должно быть). Даже некоторые наши мобильные операторы только недавно догадались, что нужно группировать длинные коды в припейд [...]
[...] реєстрації доменів в зоні org.ua, про збір ручок parker, про юзабіліті карток поповнень, про клієнтоорієнтованість для клієнта [...]