Блог Романа Голубовськогожиття online / життя offline

Люди такі різні – і від того так цікаво жити! Кожному потрібно щось своє. Причому те, що одним здається дуже важливим, у інших викликає посмішку. От і ми зараз посміємся з важливого для інших.

Колись ліричний герой відомої пісні казав “Я спросил у Ясеня”. Час пройшов, і тепер люди задають свої запитання не деревам, а пошуковику Google.

А у Google в свою чергу є така цікава технологія Google Suggest, яка при вводі в пошукову строку букв/слів показує найбільш популярні запити. Інакше кажучи, ми можемо глянути, що цікавить людей. Давайте глянемо:

Читать дальше »

Вчора нарешті повністю закінчив всі свої стосунки з інтернет-провайдером Воля Бродбенд, простіше кажучи відключився.

Раніше я написав гнівну статтю про Волю, яка, доречі, привернула до себе багато уваги. Сьогодні я розповім, чим же все закінчилось і постараюсь максимально об’єктивно (постараюсь дивитись на ситуацію збоку) дати оцінку діям інтернет-провайдера у конкретному випадку.

Читать дальше »

Які цікаві співпадіння іноді трапляються. Тільки вчора зранку колега запитував мою думку про інтернет-провайдера Воля бродбенд. Знав би я, що відбудеться ввечері – відповів би однозначно:

НЕ КОРИСТУЙТЕСЬ ВОЛЕЮ!

А тепер про все по порядку. Я вже кілька місяців користуюсь інтернет-провайдером Воля бродбенд (Воля-Львів) – тарифом з лімітом у 3 ГБ на місяць. Оскільки я нічого великого не качаю, мені постійно цього вистачало (хоча, один раз перевищував на 700МБ). А тут я приходжу додому Читати далі

Цікаве і дуже поширене явище – блоги про блоги. Про зловживання цим в українській блогосфері не можу сказати. Є кілька блогів, що пишуть про блоги, але їх кілька, їх всі знають – і цього достатньо. Щодо англомовної блогосфери – не можу нічого сказати, бо не слідкую за нею в достатній мірі. А от щодо російської – тут повна біда. Погляньте, скільки стенд-елон блогів створюються лише для того, щоб писати про те як створити блог і заробити на ньому – таких тисячі (якщо не десятки тисяч)!

Давайте уявимо, як би це виглядало у інших сферах:

• По телевізору показують про те, як створити телекомпанію, як знайти студію і як правильно знімати та гримувати
• В театрі ставлять п’єси про відбір акторів і тренування акторської майстерності
• Лев Толстой написав 4 тома про те, як він писав ці 4 тома
• Співак співає про те, які переваги дає жива музика, а які “мінусовка”
• Фотограф фотографує відображення в дзеркалі себе з фотоапаратом
• Придумайте самі

Далі про причини такої великої кількості блогів про блоги

Тема монетизації блогів на даний момент настільки заїжджена, що не здивуюсь, якщо хтось перестав читати цю статтю прочитавши словосполучення “монетизація блогів” у заголовку. В інтернеті є велика кількість блогів на так звану манімейкерську тематику, які розповідають про блоги та, фактично, заробляють на тому, що розповідають про заробіток в інтернет. Нагадує книгу (не знаю, міф це чи ні) “Як заробити мільйон”, у якій розповідається, що для цього потрібно написати книгу про те, як заробити мільйон.

Але ця стаття не про такі звичні методи монетизації як заробіток на контекстній чи баннерній рекламі або на продажу посилань. В даній статті мова піде про методи, які не підходять для основної маси блогерів, і далі поясню, чому. Також хочу зазначити, що класифікувати ці способи по будь-яким признакам я не буду – невдячна це справа, класифікація. Отож, поїхали!

Читати про нестандартні методи монетизації блогів

Позаду залишились урочистості з приводу зустрічі нового 2010 року. Наступили Різдвяні свята, з чим я вас і вітаю! Саме у цей час затишшя та відпочинку хотілось би згадати, чим запам’ятався 2009 рік.

Щоб не заплутатись, розділю усі події у три групи. Про всяк випадок зазначу, що у статті приводиться особиста думка автора, яка не претендує на об’єктивність. Ну що ж, почнемо.

Події 2009 року в Україні та світі

• Світова фінансова криза
• Барак Обама став першим в історії США чорношкірим президентом
• Помер король поп-музики Майкл Джексон
• Донецький Шахтар здобув кубок УЄФА
• Початок(?) передвиборної кампанії (стосовно важливості цього пункту виникають сумніви, оскільки нам, українцям, вже не звикати)
• Пандемія свинячого грипу A/H1N1 та #panika спричинена цим явищем
• УЄФА остаточно затвердила 4 українських міста, що прийматимуть Євро 2012
• Негода в Європі та Україні

Ще підсумки 2009 року

Проблема

Проблема, про яку зараз піде мова, швидше за все відома усім, хто хоча б трошки (пів року?) знайомий з Інтернетом. Блогерам – це точно!

Як відомо, нічого зі створеного людиною не є досконалим. Це стосується також і програмного забезпечення, і веб-сайтів у тому числі. Буває, що прочитавши цікаву статтю на якомусь блозі, вам хочеться сказати кілька слів на цю тему, – залишити коментар. І ось ви вписуєте свою думку у форму на сайті просто в браузері, обдумуєте кожне слово, кілька слів перетворюються у кілька абзаців, а часу на це йде – 10 хвилин. Все написано, натискаєм на кнопку “Відправити”. Але раптом виявилось, що цифри з картинки (captcha) введено неправильно, а система коментування не зберігає текст у формі. Або щось трапилось із сайтом (таке час від часу буває, пам’ятаєте що я казав про створене людиною?) на мить. І все – 10 хвилин часу безповоротно втрачено впусту!

Читати далі

Давно пройшли ті часи, коли на ринку товарів та послуг конкуренції не було взагалі, а монополістом виступала держава (я маю на увазі часи Радянського Союзу). Ми живемо в часи ринкової економіки. Часи, коли кожна компанія, для того щоб завоювати ринок, повинна боротись з конкурентами за кожного окремого клієнта. І навряд хоть хтось зараз не чув таких слів як лояльність клієнтів або клієнтоорієнтованість, – поняття, якими керуються компанії, при виборі стратегій свого розвитку. Вже стало звичною практикою, коли для вирішення проблем своїх клієнтів компанії виходять в Інтернет, та спілкуються з ними з допомогою електронних листів, твіттера, блогів тощо. Майже на кожному сайті компаній є форма зворотнього зв’язку, в якій кожна людина може розповісти про свої проблеми, побажання тощо. Навіть люди надзвичайно впливові використовують інтернет як засіб зв’язку з народом – Яценюк та Обама в Твіттері, відеоблог Медведева тощо. Слід згадати ще й те, що Інтернет перестав бути просто іграшкою, а перетворився в ефективний засіб комунікації та інформаційного впливу. І саме тому слова, сказані в Інтернет нічим не менш реальні від слів поза ним (це питання досить розгорнуто обговорювалось в 10 випуску “Рунетології” з Максимом Спірідоновим).

От так, здалеку, ми підійшли до суті проблеми. Виявляється, далеко не всі люди знайомі з культурою спілкування з клієнтами та звичайною людською етикою. Зокрема, така людина є в AM:PM – компанії, яка займалась організацією концерту Tiesto в Києві. Це арт-директор AM:PM Максим Елизаренко (Max Yelizarenko // AM:PM). Мені взагалі дивно, як люди без звичайного поняття ввічливості можуть бути на керівних посадах!

Читати далі

Нещодавно, якось сама собою, виникла цікава і неоднозначна тема для роздумів (а задуматись тут є над чим), яка досі жодного разу не приходила мені в голову. І взагалі, я сумніваюсь, щоб ця тема займала думки багатьох людей.

А справа ось у чому. На днях одна людина розповіла про смерть її знайомого. З цим знайомим вона давно не бачилась. При цьому додала, що він у неї в Однокласниках в друзях. Останній факт і змусив мене замислитись. Виходить, в реальності людини вже немає, але його профайл в однокласниках чи інших соціальних мережах (той же ВКонтакте) залишився і продовжує функціонувати. Цікавим тут є і ще один момент. Дехто з друзів, які були не настільки близькі, або у яких не було спільних знайомих із покійним, так і не дізнались вчасно, що їх товариша вже немає на цьому світі. І от, ці друзі пишуть йому повідомлення, додають на фотографіях, “додають в друзі” тощо. Причому, пізніше навіть ображаються, адже він їх ігнорує. Подивимся з іншого боку: у тебе “в друзях” людина, якої вже немає, і яка жодного руху ні в житті, ні в інтернет більше не зробить. Постає запитання – “що з нею робити?”. Видалити? Залишити, для памяті? Разом з живими друзями? Бррр.. Містика! Якось моторошно стало, правда?

А тепер відійдемо від морально-етичної частини статті, і поговоримо про інше. Ще одна причина, чому мене цікавить така тема – професійна. читати далі >>

Зазвичай, на кожному сайті внизу сторінки розміщені авторські права (copyright) на вміст сайту. Переважно крім того, кому належать права (найчастіше це людина, організація або сайт), вказується рік або роки створення цих прав. Наприклад, в даному блозі написано “© 2008-2009 Роман Голубовський“).

Під час серфінгу мережею я часто натикаюсь на сайти, на яких зазначений застарілий рік копірайту. Тобто при теперішньому 2009-му році зазначений, наприклад, 2008 рік. Причому це не якісь там богом забуті, а функціонуючі розкручені сайти. За приклад візму сайт банку vab.ua, сайт про погоду gismeteo.ua та сайт Львова lviv.ua. Погодьтесь, це зовсім не додає веб-сайту пристижу.

Мал. Застарілий copyright

Для того, щоб на вашому сайті постійно був актуальний копірайт, замість статичного запису можна вставити такі строки коду (приклад на php):

<?php
define('COPYRIGTH_YEAR_FROM', '2009');
if(date('Y') == COPYRIGTH_YEAR_FROM) {
	echo '&copy; '.COPYRIGTH_YEAR_FROM;
}
else {
	echo '&copy; '.COPYRIGTH_YEAR_FROM.'-'.date('Y');
}
?>

А ви вже перевірили, чи не застарів ваш сайт?