Коли молодий чоловік, що стояв за барною стійкою, побачив її, все інше в клубі для нього випало із фокусу. Її привітна посмішка, широко розплющені очі, красиве біляве волосся, рівна спина і трохи по-дитячому різкі рухи – стало всім, що він зараз міг помічати. Вона сиділа неподалік за столиком разом з подругою, і енергійно про щось розповідала. Оця її дитячість у поєднанні з жіночністю і притягнула його увагу. Ну і, якщо вже бути чесним, декольте теж.
Oct
07
Сьогодні став свідком показового діалогу між бабцею і молодим чоловіком. Показовий – бо схожі діалоги відбуваються доволі часто і яскраво ілюструють світогляд різних поколінь: старшого, вихованого на принципах соціалізму, та молодого, вихованого на принципах капіталізму. Далі без коментарів, лише опис ситуації.
May
20
Буває, якась знайома чи малознайома людина розповідає нам цікаву історію, очевидцем якої вона була. Проходить час, і цю ж історію ми чуємо вже від іншої людини, яка теж бачила все на власні очі. Згодом хтось третій розповідає те саме. При цьому, місце і час може відрізнятись, але фабула залишається незмінною. Стає зрозуміло, що ніхто з них насправді цього не бачив, та чомусь подавали все саме в такому вигляді.
Такі історії варто би виділити в окремий жанр народної творчості, на рівні з анекдотами. Зараз я розповім вам кілька історій такого типу. Ймовірно, що якусь із них ви вже чули (або навіть розповідали 
). Розповім так, як їх і розповідають – ніби я сам був свідком цих подій. Поїхали!
Випадок на автобусній зупинці
Якось на зупинці я чекаю на свій автобус. За декілька метрів від мене стоїть сексуальна довгонога дівчина. Не помітити її неможливо – настільки симпатична вона, і настільки яскраво виглядає. Раптом повз зупинку проїжджає легковий автомобіль. Він зменшує швидкість але не зупиняється. Один з його пасажирів, – такий собі сміливий молодий хлопчина, – витягує руку з вікна і прямо на ходу ляскає цю дівчину по попі. Читати далі »
Mar
11
Якби в часи Сталіна були Однокласники.ру,
то страчені були б не лише його друзі, але і друзі друзів
Що було би, якби соціальні мережі існували завжди? Як би це виглядало? Можна лише здогадуватись. Навряд би Лев Толстой полюбляв Твіттер з його (всього-то) 140 символами. А скільки людей читало б ЖЖ Ісуса Христа! Можна лише уявити, якими сердечками і поцілунками була б розмальована стіна на сторінці ВКонтакте чи Facebook Казанови.
Коли я задав у твіттері запитання “кого б ви хотіли читати у Твіттері?”, серед відповідей були Ісус Христос, Гітлер, Люк Скайвокер, Степан Бандера і навіть Марічка з Антоном!
З огляду на цікавість теми вирішив трохи покреативити і уявити, як могли б виглядати записи з соцмереж чи блогів відомих персонажів.