Відпочивав я цього року в Бердянську. Місто розташоване у Запорізькій області, на узбережжі Азовського моря. Словом, на сході України. І мова місцевих жителів в Бердянську теж східна – російська.
Я маю звичку звертатись до людей їх мовою – звичайно, при умові, що її (мову) я знаю. Тому відразу після приїзду в контактуванні з місцевими жителями я перейшов на російську. А от мій товариш, з яким ми відпочивали, не такий. Він у мовному питанні категоричний: “Ми в Україні – чому це я повинен розмовляти не українською?!!”
[Я навіть жартував про це: Коли ми випитували щось у випадкового перехожого - я російською, він українською - ми виглядали як добрий і поганий поліцейські. Та зараз не про це]
З часом і я повністю перейшов на українську. Читати далі »
За жодною передвиборною гонкою не було так весело спостерігати, як за виборами в Росії. Вибори до парламенту і вибори президента 2011/2012 супроводжуються неабиякою увагою з боку інтернет-спільноти. Опозиція, підтримувана інтернет-активістами, змагається з владою, в руках якої телебачення, що поки має більшу за інтернет аудиторію. І найцікавіше тут те, що влада приймає виклик, і дає бій опозиції на її полі і тими ж методами – “креативом” в інтернеті. Війна виходить запекла.
1.1. [влада, креатив] “Откровения девушки про её первый раз”
Для ознайомлення зі “справою” передрукую статтю під назвою “Буква “Ї” залишиться в українському алфавіті” з сайту osvita.ua, оскільки ця версія подачі подій мені здається найбільш повною, при всій її локанічності.
* * *
Одразу декілька українських онлайн-ЗМІ повідомили у вівторок безглузду новину про те, що міністр освіти Дмитро Табачник начебто має намір скасувати букву “Ї” та запровадити замість неї сполучення “йі”.
Рік смертей та революцій. Саме так я назвав би 2011 рік.
Щороку помирають люди, але 2011-й був особливо щедрий на смерті. Це Стів Джобс, смерть якого, багато людей (зокрема, блогерів) назвали подією року – і це незалежно від того, користуються вони продукцією з надкушеним яблуком чи ні. Крім того, його смерть в одну мить зробила знаменитим та (за логікою) багатим Уолтера Айзексона, якому пощастило написати біографію Джобса просто перед його відходом у інший світ. Незважаючи на те, що вона, – біографія ця, – продавалась трохи більше двох місяців, вона стала найбільш продаваною книгою року на Amazon. Читати далі »
Минулої неділі, 4 грудня, в Росії відбулись парламентські вибори. Не всіх росіян результати виборів (а точніше чесність виборчого процесу) задовільнили, і, за різними оцінками, від 2 до 10 тисяч людей в Москві вчора вийшло на мітинг – на площу біля Чистих прудів. Мітингували проти несправедливих виборів. Але приїхали силовики і 300 мітингуючих затримали. Серед затриманих і блогер-адвокат Навальний. Сьогодні акція повторилась вже на Тріумфальній площі. Там знову почали затримувати. “Серед затриманих один з лідерів “Солідарності” Боріс Нємцов, лідер “Іншої Росії” Едуард Лімонов, глава правозахисного центру “Меморіал” Олег Орлов (його згодом відпустили), а також лідер “Яблука” Сєргєй Мєтрохін” – пише BBC Україна. Крім того, побили кандидата в депутати та популярного інтернет-діяча Альону Попову, затримали журналістку Божену Рынску, ще когось затримали, ще когось затримали. Хеш-тег #триумфальная вийшов в світові тренди Твіттера (відповідний лінк не даю – там вже встигли попрацювали боти). Але ви все це швидше за все чули, і пишу це я не для того, щоб щось нове розповідати, а для розуміння контексту. А суть така.
Рівно сім років тому, 22 листопада 2004 року почалась Помаранчева революція. Можна по різному ставитись до її результатів, але заперечувати її важливість – нерозумно. Тоді ми вміли відстоювати свою позицію не тільки лайками-ретвітами, а і реальними діями. Тоді нам було байдуже, що надворі холодно, і що можуть початись сутички з силовиками (хто був на Майдані першими, повинні пам’ятати таку загрозу). Тоді ми вірили в те, що наша держава може стати європейською і демократичною. Зрештою, тоді ми любили Україну. І вже навіть за це – за об’єднання такої кількості людей навколо хорошої ідеї – Ющенко заслуговує на нашу повагу.
Тому, сьогодні не будемо згадувати, що сталося після революції і що відбувається зараз. Згадаємо, як круто було тоді! Слава Україні!
Як заявив народний депутат Олег Ляшко на своїй сторінці на Formspring, він планує стати президентом 2015 року. А от те, стане він президентом чи ні, за словами Ляшка, залежить від моєї (так, друзі, саме моєї!) підтримки. Читати далі »
Епізод 1. Купую щось у кіоску. Продавець – повненька жінка, на вигляд років п’ятдесяти – називає ціну в 16 гривень. Дивлюсь, що у мене є з купюр і даю 20-ку. Після чого, знайшовши ще 6 гривень даю і їх – щоб жіночці було зручніше давати решту, адже в сфері торгівлі продуктами завжди проблема з мілкими купюрами. Продавець дає мені придбані продукти і більше нічого. Стою, чекаю. Позаду підпирає черга. Далі чекаю. Читати далі »
В цікавий час живемо, колеги. Можна на живому прикладі побачити те, на чому побудовано стільки голлівудських кіносценаріїв. Я про таке поняття, як компромат. Цікавішим від самого компромату може бути лише спостерігати те, як наслідки дії від нього (шкода репутації та негативний осад) намагаються мінімізувати, а то і зовсім нейтралізувати.
Так, буквально восени 2010 року ми стали свідками того, як діє компромат. Хтось виклав в інтернеті відео, у якому народний депутат України Олег Ляшко зізнається у сексуальних стосунках з чоловіком. Це викликало неабиякий скандал і розголос, а саме прізвище Ляшко після цього почало асоціюватись з нетрадиційною орієнтацією, “Борею” та цитатами, показаними у відео.
