Блог Романа Голубовськогожиття online / життя offline

На днях попався мені в руки один жіночий журнал. Крім реклами косметики, історій з життя зірок і статтей на тему сексу та психології я знайшов у ньому (о диво!) – статтю про блоги та соціальні мережі! В статті розповідалось про те, що блоги це круто, і що з допомогою них можна (приводились розповіді блогерів жіночої статі, щоправда без посилань на самі блоги) отримати роботу, одружитись, самовиразитись – словом, все, що потрібно аудиторії цього журналу. Крім того, перераховувались основні соціальні мережі з коротким описом. Ці описи мене заставили усміхнутись: Читать дальше »

Книгу А.Подшибякіна про ЖЖ “По живому. 1999-2009: LiveJournal в России” я чекав близько двох тижнів. А прочитав запоєм за 2 вихідні дні. На цьому рецензію можна було б закінчити. Та я зробив ще кілька кольорових фоток розвороту книги та приготував кілька слів про неї для вас. Читать дальше »

В суботу 10 квітня 2010 року відбулась 4-та зустріч Твіттерян у Львові. Сказати, що мені сподобалось – те саме, що нічого не сказати. #LvivTwEvent – це просто щось незабутнє, спогади від чого залишаться надовго! Не пам’ятаю, де ще я бачив стільки цікавих, активних та яскравих людей, зібраних в одному місці! Враження від твіттерян лише позитивні!

Дуже цікаво було побачити вживу людей, яких знаєш по Twitter-у та блогосфері. Звичайно, вдалось поспілкуватись лише з маленькою частиною твіттерян, але це не біда, адже цей #LvivTwEvent далеко не останній.

Далі про #LvivTwEvent 4

Нещодавно, якось сама собою, виникла цікава і неоднозначна тема для роздумів (а задуматись тут є над чим), яка досі жодного разу не приходила мені в голову. І взагалі, я сумніваюсь, щоб ця тема займала думки багатьох людей.

А справа ось у чому. На днях одна людина розповіла про смерть її знайомого. З цим знайомим вона давно не бачилась. При цьому додала, що він у неї в Однокласниках в друзях. Останній факт і змусив мене замислитись. Виходить, в реальності людини вже немає, але його профайл в однокласниках чи інших соціальних мережах (той же ВКонтакте) залишився і продовжує функціонувати. Цікавим тут є і ще один момент. Дехто з друзів, які були не настільки близькі, або у яких не було спільних знайомих із покійним, так і не дізнались вчасно, що їх товариша вже немає на цьому світі. І от, ці друзі пишуть йому повідомлення, додають на фотографіях, “додають в друзі” тощо. Причому, пізніше навіть ображаються, адже він їх ігнорує. Подивимся з іншого боку: у тебе “в друзях” людина, якої вже немає, і яка жодного руху ні в житті, ні в інтернет більше не зробить. Постає запитання – “що з нею робити?”. Видалити? Залишити, для памяті? Разом з живими друзями? Бррр.. Містика! Якось моторошно стало, правда?

А тепер відійдемо від морально-етичної частини статті, і поговоримо про інше. Ще одна причина, чому мене цікавить така тема – професійна. читати далі >>