13
Ну так я вам зразу все і розповів. Спочатку трохи про сам конкурс і про жеребкування. Нагадаю, для участі у потрібно було залишити коментар зі своїм ніком у Твіттері та поділитись у Твіттері посиланням на сторінку конкурсу. На даний час лічильники показують 81 твіт і 84 коментаря. Серед коментаторів я зміг ідентифікувати 77 твіттерян, ніки яких виписав у окремий файл, додавши до них номера. Читати далі »
05
Вирішив зробити цікавий конкурс. Чим він цікавий – призом! Це буде не щось матеріальне типу книги чи айпада. Я напишу оповідання, у якому головний герой – це… переможець конкурсу. Ну як вам? Ніколи не були героєм оповідання? Тоді приймайте участь.
Умови конкурсу дуже прості. Потрібно зробити дві речі:
1. Твітнути цей пост (кнопка Tweet внизу)
2. Залишити коментар до цього посту (в поле “url” вбити лінк на свій твіттер)
Ім’я переможця буде визначено жеребкуванням на наступну п’ятницю (13-те січня). Щаслива, до речі, дата. Оповідання напишу згодом. Поїхали!
Твітни це ↓
11
Історія з “відфотошопленою” фотографією Чака Норріса, про яку я писав вчора, отримала цікаве продовження. Думаю, вона (історія ця) заслуговує на місце в підручниках з журналістики. А поки ми виділимо їй місце тут. Хронологія подій наступна:
27
Два дні, з 24 по 25 вересня в Івано-Франківську відбулась зустріч користувачів сервісу Твіттер – #iftwevent. Темою зустрічі були мрії. Весь івент складався з дводенного баркемпу (неофіційна конференція), розважальної програми з музикантами та конкурсами, афтепаті у вигляді дискотеки та екскурсії містом.
Всі подробиці доповідей (чи, тим більше, неофіційної частини) розповідати немає сенсу – хто був, не прочитають нічого нового; і описати все сказане в межах невеликої статті – для тих, хто не був – не бачу можливим. Тому обмежусь невеличким фотозвітом із коментарями.
02
В Твіттері є поле “Bio” (все правильно – від слова “biography”). В ньому можна написати щось про себе. Дехто пише, чим він займається, дехто про те, що любить. А є просто дотепні “біо”. До вашої уваги невеличка підбірка саме таких.
13
Знаєте, чому у нас є проблеми з українською мовою? Тому що ми забагато думаємо про форму, замість того, щоб думати про зміст.
Глянути хоча б на текстовий переклад російських фільмів – той що знизу екрану. Хіба це переклад? Замість хоч якоїсь користі, він лише дає привід посміятись з української мови. А все через невисокий бюджет на переклад – тому і робиться він нашвидкуруч. Ідея є, а реалізація…
В інтернеті цю проблему помітити ще легше. Читати далі »
18
Вирішив я вчора трохи урізноманітнити тві-будні, і задав цікаве запитання в Твіттері. Фішка в тому, що запитання на доволі інтимну тему я склав за класичною схемою “Тві, порадьте хороший … Pls RT“. Так зазвичай питають, яким твіттер-клієнтом користуватись, який заклад відвідати або який смартфон придбати. Я ж попросив порадити мені потенційну дружину: “Тві, порадьте хорошу дівчину у Львові з приємною зовнішністю, цікаву в спілкуванні і щоб смачно готувала; хочу женитись. Pls RT“.
Читати далі »
05
Твіттер вкотре змусив своїх користувачів відірватись від моніторів і перенести своє спілкування в офлайн. Цього разу твіттерян приймав Ужгород, що цвітінням сакури у цей час манить до себе туристів.
Четверта зустріч твіттерян в Ужгороді #uzhtwevent, що відбувалась 30 квітня, зібрала понад 60 учасників з різних міст: Києва, Тернополя, Івано-Франківська, Севастополя, Чернівців, Львова, ну і, звичайно, з самого Ужгорода. Цього разу організатори #uzhtwevent-у поділили його на дві частини – офіційну, у вигляді баркемпу, та розважальну.
30
Замість двох днів, як буває зазвичай, минулі вихідні для мене тривали цілих 3,5! І близько половини цього часу пройшло у потязі, в дорозі до Запоріжжя, де відбувався український твіттер-баркемп #ukrtweet 2011. Коли вчора мене питали, “як з’їздив?“, “як Запоріжжя?” та “як #ukrtweet?“, у мене не було ні сил ні емоцій розповідати (сили з мене витягнула дорога, емоції – Запоріжжя та #ukrtweet). Тож тепер буду надолужувати. Якщо коротко – все було просто нереально круто!
24
Минулої суботи у Львові з доповіддю була Леся Оробець, – депутат Верховної Ради України, відома також тим, що є активним користувачем інтернету та соціальних мереж. Власне, про нові медіа вона і розповідала. Виступала Леся Оробець, потрібно відзначити, яскраво і цікаво (про що я вже писав). І окрім нових медіа, “кіберцензури” та способів боротьби з нею, Леся Оробець кілька разів згадала про свою роботу та своїх колег. Було цікаво послухати інформацію про депутатів, що називається, з перших рук. Кілька цікавих тез про депутатів від Лесі Оробець пропоную прочитати і вам (хто не був на виступі – буде цікаво; хтго був – є привід задати).
1. Про порядки сум.
- “Пам’ятаю, як колись моєму батькові (Юрій Оробець, тоді депутат ВР – прим. ред.) за підтримку рішення у Верховній Раді пропонували 350 тисяч американських доларів. 350 тисяч за один натиск кнопки! Зараз таких цін вже не має – комуністи зіпсували весь ринок! 
”