Війна, війна, що ти робиш з людьми!

Роздуми Автор: Роман Голубовський [1,213 переглядів]

Теги : , , ,

Війна в Україні

Я не зразу помітив, що він говорив сам із собою, і не зразу зрозумів, до кого він звертався у своїй уяві. Це був високий сивочолий чоловік інтелігентної зовнішності, одягнений у чорне кашемірове пальто. Він стояв поряд зі мною в маршрутці і говорив у порожнечу.

“Про що ти думаєш? Нащо тобі всі ці багатства? Тобі же 60 років! Скоро перед Богом постанеш! Ти би краще про це подумав! Але ні, ти все не наситишся!”

Він говорив чітко і з інтонацією, як говорять проповідники. І, на відміну від міських божевільних чи п’яних роботяг, говорив із якимось надривом, з душею.

“Я сам собі сповідаюсь. Ви собі говоріть між собою, а я сам із собою поговорю, з своїм серцем. Просто сИнко мій…”

І тут мені все стало зрозуміло.

“Просто синко мій покинув нас. У серпні під Іловайськом. Піднявся на небо і дивиться на нас з хмар. Синочок мій, як гляну на небо, на сонце, бачу його. Він мій цвіт, мій сонячний лицар. Його немає – а ти є. А ТИ, КАПУТІН, Є! Шістдесят тобі, скоро перед Богом поставати, а ти таке твориш…”

На якійсь зупинці чоловік несподівано для всіх, і, здається, для себе, різко перервав свій монолог і спокійно вийшов.

Війна, війна, що ти робиш з людьми!

(фото Ольги Іващенко)

Схожі статті

Сподобалась стаття - підпишись на оновлення по RSS, на пошту або в ЖЖ!

Коментувати